Так швидко і легко проходить навчання в НаУОА. Ось уже і другий тиждень прилетів.

Надзвичайно цікаві й захоплюючі лекції все ще пролітають як у пришвидшеному режимі, ніби якась дитина вирішила побавитись годинником і все крутить і крутить, переводить стрілки вперед… але потім раз(!), і вони з несамовитою швидкістю полетіли назад, зупинившись десь за часів трипільської культури, прокрутились до пізньої бронзи, слов’янських поселень, періоду Речі Посполитої… і знову в сучасність. І ось я вже сиджу і маркую черепки. Торкаюсь до частинки історії, відчуваю вічність під пальцями. Здавалось би, марудна робота, але як затягує.

 

Ось так ми працювали, на волонтерських засадах звісно, під час розкопок на території Гуманітарного корпусу, які, зрештою, ведуться й досі. Кожен відчував себе деталькою годинникового механізму, який єднає минуле й сучасність. Часом траплялись такі цікаві несподіванки. Ось як і цього разу.

Знаєте, мені здається, не кожен із живих випромінює таку життєрадісність як цей скелет.

Як би приємно не було відчувати свою пряму приналежність до історії, та вже настав час бігти на фітнес. Перше, що я вирішила спробувати – це була зумба-фітнес. Не знаю навіть, що й розказувати, адже кожному своє, та мені хотілось більшого навантаження на м’язи. Хоча проведений там час точно не пройшов марно. Зумба, як на мене, найкраще з усіх видів фітнесу розвиває ритміку. Але все ж це суто моя така дилетантська думка. На щастя, я матиму ще досить часу, щоб розібратись в усьому краще. І все ж в загальному зумба мені дуже навіть сподобалась. Ритмічно, весело й корисно. Приємно, що в Острозькій академії є можливості не лише для розумового, а й для фізичного розвитку.