Привіт усім! Вже стало мейнстрімом робити всілякі підсумки року, що минув. Я також не залишився осторонь цього соціального явища. Отож, вирішив підсумувати мої емоції та почуття від 1 семестру в Острозькій академії. Ділюся своїми «непричесаними думками» з Вами.

  1. Якщо Ви чекаєте чогось мега крутого від університету, то трошки «спустіться з небес на землю», тому що за перший місяць Ви побачете стільки недолків, що вам захочеться забрати документи та тікати у ідеальний на вашу думку ВУЗ. Але ж насправді «добре, там де нас немає», тому що ці недоліки є всюди. Для цього випадку в мене одна порада, не зачаровуйтеся, не будуйте «повітряних замків» . Говорю з власного досвіду)
  2. Отож, якщо Ви розчарувалися у всьому і хочете «ламати все і одразу» на допомогу вам прийдуть люди, яким Ви будете так вдячні. Саме люди, яких я зустрів в ОА роблять мої будні не такими ж сірими і безликими. Вони надихають на створення чогось нового, або просто допомагають тобі у всіх твоїх дурних ідеях. Плюс, університет це безліч знайомств, плюс 200 друзів в соцмережах  – для мене як журналіста це дуже важливо.
  3. Проте не все так сумно, завдяки ОА я побував на презентації книги і поспілкувався тет-а-тет з автором перед заходом, дізнався деякі секрети премії «Коронація слова», побував на зустрічі з Іваном Драчем та Миколою Жулинським, міністром Лілією Гриневич і багато іншого… Після цього я думав, що в школі такого я б не почув би тих мудрих думок, настанов.
  4. Також хотів би написати за гуртожиток. Хоч я і там не живу, але «набридати» встигаю, тому дещо з власних спостережень скажу))). Гуртожитки в ОА це місце, де панує своя неповторна атмосфера, це і є те справжнє студентство. Навіть інколи, я шкодую, що я не живу там, бо справді там тааак затишно))).
  5. Також не можу оминути таку яскраву пляму 1 семестру, як перемога «Гуманітарного» у «Візитівці». Так було нелегко, довгі репетиції, щось не складалося. Однак, це все так круто! По-перше, ти більше знайомишся з 1-курсниками свого ж факультету. По-друге, це можливість трохи відірватися від рутинного навчання і поринути у світ творчості та креативу.
  6. Ну і навчання, куди ж без нього. Не скажу, що я всім задоволений, але тут є справжні «майстри своєї справи». Люди, які справді можуть закохати у журналістику, на парах у яких хочеться працювати. І це зовсім не суха теорія, а інтерактив для якого пара у 80хв виявляється замалою)).

Отож, це був крутий та насичений семестр, який несподівано швидко минув. Немов учора ми кожного ранку збиралися біля Першого Спудея, щоб наш студкуратор вела нас у потрібну аудиторію, а уже сьогодні ми пережили цей неповторний відрізок часу)

P/S Попереду написання курсової та багато чого цікавого, тому 2 семестр обіцяє бути не менш насиченим.

PP/SS Вже з приємною настальгією згадую ті круті моменти. Бувай, 2016 рік!