Привіт, Академіє!

*закадровий голос*
“З чого почати, з чооого почати?”
Окей-окей. Ранку всім читачам, які оце зараз, роблячи кавусю, відкрили блог Академії. Доброго дня читачам, які готують апетитний обід. І вечора всім-всім, хто проводить вільні вечірні години у компанії сайту ОА – ви робите правильно:)

З вами Рута (ні, в мене є нормальне ім’я) і поооїхали! 🙂
Пишу перший пост у блозі щоб похвалитись (бо є чим!), адже я тепер спудей. Спудей академії, про яку мріяла вже давно. Спудей академії, де панує особлива атмосфера, яку відчуваєш з першої хвилини – без перебільшень.
Плавненько перейдемо до перших днів:)
Отримавши заповітні срібненькі мантії (або як я їх називаю “хогвартські”:)), в нас було з пів годинки часу, щоб поробити фото і багаточисельні селфі. (Низький уклін організаторам за розуміння таких інста-залежним як я!) Мала також нагоду пройтися за ректорами універу і прапорами на офіційній посвяті. Так-так, ота світленька дівчинка з підібраним волоссям – це я;)

q-kxku9mizm
Посвята була теж, на мою мега фантазію, як в Хогвартсі. Пробачте, пане ректоре, за зрівняння з Дамблдором, але ваш образ був неперевершеним навіть без магії!:) Назвала б посвяту пречудовою, якби не страшно палюче сонце, під яким довелося трохи постояти:( Посвята не без сюрпризів – в гості приїхав сам Іван Драч! “Божечки, я ж його вірші на укр літ в рідній гімназії вчила!“, – подумала я в момент, коли дізналась, що ця Жива Легенда проводитиме в нас лекцію! Ловили кожне словечко, а кожну поезію, почуту з перших уст, записували на відео. Вражена, однозначно.
По особистому плану дня далі в списку був тімбілдінг від другого курсу. “РГМ завжди нагадуватиме секту?“, – вкотре засумнівалась я, проте довго часу роздумувати не було – все занадто шикарно на that very moment. До речі, помітила, що всі ргмівці мають власний англо-український суржик:) Хух, не одна я така дивна!
Традиційно, як я вже дізналася, 1 вересня в Академії проводять співанку. Оскільки сама я з Рівного, таке дійство не було новинкою, навідміну від всіх інших фрешерів – вони були в захваті.
А я, зловивши потрібну атмосферну хвилю, дуріла і підспівувала/підкрикувала улюблені Океан Ельзи і Антитіла. Не можна не згадати дівчинку фотографа, яка робила чудові знімки, дякуємо!:)

А коли день добіг кінця, я змучено потягла ноги додому – змучено і щасливо. Твіттер був завантажено-перевантажений крилатими фразочками дня і морем-океаном емоцій.

image-0-02-01-a47dd022bd0770a41a594988e7aed38cfe7d81dbbe7d27c78202808895367972-v
Я перший день в Академії.

Я вже люблю Академію.