Який предмет може чекати з неабияким сподіванням економіст? Ну, може, політекономія? Або вища математика? Оооо, ні, ви глибоко помиляєтесь) 

97449411

У перекладі цей предмет  має назву “любов до мудрості”, але в повсякденному житті ми частіше використовуємо слово “філософія”. Що для кожного з нас  філософія? Наука? Сенс життя? Привід ввімкнути режим порадника чи щось на кшталт цього? І ніхто не помилиться, якщо обере своє тлумачення.

Скажіть тільки, що філософія вам не подобається, я одразу доведу протилежне. Чого вона може не подобатись? По-перше, люди не люблять тих, хто приймає зважені рішення, не того, що це добре, а того, що це придумала не ця людина, а хтось інший. По-друге, здається, наче це вчення нууууууу надто складне.  Складне лиш тим воно, хто не намається щось зрозуміти.  А чи помічали ви, як багато речей ми ненавидимо лише через те, що не розуміємо їх (режим філософа я теж ввімкнула зараз теж).

Філософію я одразу полюбила, навіть раніше, ніж одразу. Для мене це порятунок своєрідний. Як це не звучить дивно, але це так. Інколи я думаю собі, ставлю питання, а відповіді немає. Кожен скаже: “Ой, що там думати у Гуглі ввела і все”. Але це елементарно, не хочемо думати навіть.

На лекціях я починаю замислюватись над важливими питаннями: Чому двічі в одну річку не ввійдеш? Що існує там, де нічого не існує? Що є я? Що є не я? Хіба не цікаво? Дужжееее. Думала чого не зайти дра рази в одну річну? Може, ототожнювали з : двічі на одні й ті самі граблі не ступиш?  Але це не зовсім правильно.  От зараз я і через мить знову я. Але різниця в тому, що пройшов час і ми змінились, не такі як були. Тобто, те саме стосується і річки, вона не буде такою як була.

Взагалі, лекції з філософії якісь мотивувальні. Мотивують до дій, роздумів. Врешті решт відкривають очі на прості, наче звичні речі. Помітьте, ми стали такими прагматиками….

А ось практичні з філософії – це дещо. Хоч нам і задають підготувати багато інформації, але вона може бути непотрібна, якщо ти можеш, аналізувати, синтезувати і критично мислити, тобто можна викрутитись. Зовсім не кажу, що вчити не треба, бо без мінімальних знань не отримаєш і того бала з 5.

Чим більше думаю про щось, тим більше питань. Сократ казав так на це: “Я знаю, що я нічого не знаю”. Подумайте у чому смисл цих слів..

До речі, нам задали писати есе. Теми прекрасні, а головне можна подумати. У цей час мало тих, хто хоче напрягати свої завитки у голівоньці, але треба. Поділюсь декількома темами:

  1. Уявіть собі острів, яким править жорстокий тиран Томоцеускакатіті, мучитель і вбивця. І є у цього тирана раб на ім’я Дюдю, якого кожен день жорстоко катують. Раб втішає себе тим, що він нікому не заподіює зла, і совість його чиста. А тирану навіть і в голову не приходить, що він робить щось погане, совість його не мучить, та він і слова такого не знає… І ось вам належить вибір: стати або цим тираном, або цим рабом. Тільки ці дві можливості, ніяких інших варіантів. Що ви обирете?
  2. Подивіться фільм “Містер Смерть: злет і падіння Фреда Лектора”. Спробуйте стати прокурором, підібравши етичні та філософські аргументи проти Фреда, його антисемітської та антилюдської позиції. Наскільки дії Фреда антигуманні, хоча й він керується гуманізмом? Водночас у цьому ж есе “перемикніть” роль – тепер Ви адвокат. Чи можна виправдати Фреда?

Певно, треба завершувати, бо ці розмови можна продовжувати вічно)