Коли ти вперше заходиш до аудиторії в ОА – ти розумієш,що ось воно – доросле життя.

Itj2ZxwzxUY

Стільки нових лиць,яких ти спочатку трошки побоюєшся,бо це вже не твої однокласники,з якими ти прожив 11 довгих років,а зовсім нові люди з різними характерами. І ось вона – посвята ,ректор,декан,завідувач кафедри та інші викладачі…Хвилювання немає меж.Але все проходить ,на диво,прекрасно.Цікава та неординарна вступна частина з Гальшкою та Василем-Констянтином Острозьким,чудові напутні слова ректора Ігоря Демидовича Пасічника та,звісно ж,Біблія,на якій ми, майбутні спудеї, давали клятву старанно вчитися та всім серцем любити свою альма-матер. Далі по плану знайомство з групою та куратором)

Отож,мої любі «зарушниковані» творці…ну і філологи 🙂

P.S. Перший, вигаданий старостою групи, неологізм.

Коли прийшла на посвяту,чесно, зрозуміла,що це самі ті люди з якими готова провчитись хоч все життя. Щирі,завжди на позитиві, готові допомогти у складну хвилину. Не було ніяких проблем,або ж складних моментів. Все пішло як «по маслу». Знайомства,теплі вечори за чашечкою чаю та співанка:) О,це було чудово)Думаю у нас ще буде багато таких цікавих подій 🙂 Такі вже рідні УТ – 11)

Дякую,що ви в мене є)