Вчора ( 18 травня) відбувся мега крутий захід “Ніч в музеї”. Ідучи на нього я не знала, що конкретно там відбуватиметься, адже організатори тримали все в секреті. Навіть волонтери, в тому числі і я, не знали, що саме там буде діятись. Коротко про історію. Цей день присвячений важкій, але такій цікавій роботі музейників, тому практично в усій Європі музеї долучаються до такої акції. І Острозька академія не виняток, оскільки наш музей можна вважати унікальним, з огляду на його значну підземну частину. На такому заході я була вперше. На територію університету довелось прийти  на 18.00, адже потрібно було допомогти в деяких справах організаторам. Пізніше, приблизно о 20.30 всі волонтери, екскурсоводи та актори стали на свої локації – ніч розпочалась)

Моя робота (ну не особисто моя, зі мною було ще дві дівчини) полягала у формуванні груп та перевірці їхніх квитків. Тому ми запускали групи, а самі залишались на подвір’ї. А знаєте, що було найгірше? (якщо так коректно можна висловитись) Найгірше було те, що коли групи повертались з екскурсій, вони були вражені та мали стільки гарних емоцій. В той час як ми стояли перед академією, перевіряли квиточки і тільки думали про те, що там відбувається й чому всі виходять такими щасливими. Та час минав якось швидко, я і не встигла помітити як сформувалась остання, найбільша група, до якої долучилась і я з дівчатами.

Що хочеться, насамперед, сказати, я була уже на багатьох екскурсіях в ОА, та “Ніч в музеї” – це зовсім інший формат, котрий показує університет з неочікуваної і таємничої сторони. Нас водили підземеллями та іншими локаціями, де ми мали змогу зустріти різних діячів мистецтва (роль яких виконували актори), оскільки останньому і присвячений цьогорічний захід. Серед людей мистецтва був художник Ян Вермеєр із картиною “Дівчина з перловою сережкою”. Талановитий іконописець, що постав перед нами як загадковий аскет, розповідав про написання ікон. Ми мали змогу послухати  філософів, що роздумували про нові символи у мистецтві. Нас вразив архітектор, котрий не лише розповідав про свою роботу, а й завдяки проектору візуалізував розписи найвідоміших соборів на стелі нашої академічної церкви, це було просто неймовірно. Крім цього, коридорами академії було чути гру скрипальки, на подвір’ї співав хор із свічками в руках (у темряві ночі це виглядало просто фантастично) Можна ще багато писати про все це, та я не хочу нікого втомлювати текстом і скориставшись нагодою запрошую всіх відвідати “Ніч в музеї” наступного року. Ви точно не пошкодуєте) А зараз просто перегляньте ці атмосферні фото)