Привітики. Настала зима. Острог став однією зі сторінок новорічної казки. У всіх святковий настрій та … сесія. Але попереджу вас, що це не так страшно, як здається. Звісно, кожен з вас буде хвилюватися, хтось буде мріяти про 61, а хтось зубрити вночі конспект під лампою. Я – людина, яка закрила сесію тільки з п’ятірками. Уявляєте? Я теж ще не вірю в це. Тому будьте певні – якщо вчити, то все буде добре. По-перше, до кожного викладача є свій підхід. По-друге, в академії майже всі викладачі добродушні і якщо не вистачатиме кілька балів до гарної оцінки, то вони підтримають, дозволять доскласти чи перескласти.

Загалом новорічний настрій можна покращити з мандаринками, гірляндою та, звісно ж, гарними друзями. Коли я їхала в Острог, то не думала, що тут справді так багато крутих та веселих людей. Я дуже сумувала за товаришами з рідного міста і не вірила, що хтось їх замінить. АЛЕ. З першої ж хвилини перебування в академії я зустріла безліч цікавих особистостей, які допомогли мені розібратися з життям в Острозі. Дуже раджу вам приєднатися до бесід в соціальних мережах. Там я знайшла друзів з першого (і не тільки) курсу і навіть кохання. Також дуже багато кльових людей живе в гуртожитку.

 Днями ми святкувала Святого Миколая і за столом зібрались лише найрідніші. Я прониклась цією родинною атмосферою. Ми співали пісні, танцювали, поринули в спогади, згадували хто і як познайомився з ким. Також дуже цікаво класти вночі під подушку подаруночки від Миколая. Дуже приємно не тільки отримувати, а й дарувати радість людям, яких любиш, бачити їх реакцію в очах.

Весь цей переполох нагадав мені про родину. Тому вже через кілька днів я їду додому. І впевнена, що вже через кілька тижнів буду сумувати за цими людьми. Цим містом. Цим університетом.