Хоч і з запізненням, але…

А я пропустила один тиждень, а він такий же ж насичений був! Зараз виправимо!

Розкажу вам казку. Чому казку? Бо в це спочатку ніхто не вірив, потім важко було повірити, а коли це сталося – вірити не стало легше.

Спочатку ми готувалися.

image
Потім виявилося, що не так і не до того. І взагалі!

Потім була осінь. Ось та золота і прекрасна Острозька осінь. Потім була Академія і очікування. Потім було очікування і очікування, і очікування..

image
А потім ми чекали.. Чекали.. Чекали.. І прапорцями махали і трохи мерзли.

image

А потім казка:

image
Довгоочікувана подія і Острозьке диво – відкриття арки! Дуже приємно розуміти, що приїзд президента пар саме на час мого навчання в ОА. Дв взагалі, багато чого справді класного сталося саме за цей час, що я тут, дещо було вперше не тільки для мене, але й для Острога.

Після таких глобальних речей можна й на менші перейти, але все ще великі для ОА: “Гуртом”.

image

Я навіть зараз пам’ятаю деякі жарти 3 гуртожитка, за який я і вболівала. Це ось найсправедливіша перемога, яку я бачила.
І величезне їм дякую за жартик про Київ. Таке, знаєте, гріє душу. А всім: ВЕЛИЧЕЗНЕ ДЯКУЮ ЗА ШОУ!

І такий тиждень має мати тільки таке завершення:

image