Насправді, я ледве викроїв трохи часу, щоб описати це дійство. Бо у нас починаються типу як практичні. І не спати до 4-5 ранку, а потім вставати пів на 9 і за півгодини приводити себе в порядок – це не дуже просто.

frjUp_p_9IM

Ви не лякайтеся на тому моменті, де я написав про 4-5 ранку. То, як нам кажуть брати і сестри наші старші, просто незвичка до формування студентського розпорядку дня. У ближнім майбутнім все повинно більш-менш нормалізуватися. Хоча, воно і так непогано. Як-ніяк, а це – студентське життя, і навіть такий недосип – то все одно радість. Але зараз не про це.

У понеділок нам сказали, що після пар в середу нас чекає не одне нове знайомство. Якщо більш коротко і зрозуміло – то це знайомство із членами студентської ради. Я на такий розклад подій подивився трохи песимістично, бо на третьому тижні студентського життя більше за нові знайомства хочеться спати, скажу вам чесно. Але студрада – то важливо.

Як думаєте, що мене там очікувало? Типова квадратна аудиторія, якісь сіро-серйозні люди і лекція а-ля «можна-неможна»? Хммм… Спочатку я думав точно так же. Але це Острог, і це вже передбачає ще одне але. Так от, щодо цього але: замість квадратної аудиторії ми спочатку сиділи в залі для вистав, ну знаєте, там де сцена і багато сидінь, а потім перейшли у залу для танців, ну знаєте, там де дзеркальні стіни і дуже світло. У першому приміщенні нас чекала «лампова» атмосфера, загальне знайомство і представлення своєї короткої історії. У другому приміщенні – печиво, піроженкі і солодка вода. І як думаєте, були там сіро-серйозні люди і лекція а-ля «можна-неможна»? От і я про те. Це воно і є – те саме одне але. Цим мені академія і подобається. Тут завжди є одне приємне але.