Люблю я свій Гуманітарний факультет. За що? Конкретно не скажу,словами всього не виразиш. Адже у певні моменти відчувається атмосфера єдності і саме це почуття й охарактеризує цю любов якнайкраще. Останній раз така єдність стала відчутною на Кубку ректора. Оскільки тиждень був, справді, важким, то я пропустила майже всі ігри. Але коли дізналась про те, що команда від нашого факультету вийшла у фінал, я вирішила, що обов’язково прийду. Байдуже на те, що втомлена, нічого страшного нема у тому, що захворіла. Але розуміння того, наскільки важливою для наших футболістів є підтримка, я пішла на футбол). Сьогодні  не хочу писати багато слів, а просто скажу, що Гуманітарний переміг Економіку. І я цим пишаюсь. наші хлопці великі молодці!!!

А зараз невеликий фото-звіт із гри, а вірніше того, що було після неї.

Мініатюра “Шалені вболівальники”

“Запуск чемпіона в космос” . В цей момент, Саша (член команди з нашої групи) почав відчувати неабиякий страх, та ми його не впустили)

“А без музики ніяк”…і навіть футбол під звуки улюблених пісень стає значно ритмічнішим)

Під назву цієї мініатюри найкраще підходить одна з кричалок “Гуманітарний факультет шикарний”