Понеділок. 12.09
Щойно повернулася з академії і як завжди заварила запашної кави. Звичайнісінький собі понеділок, який, на контрасті з вихідними, проходить важко. На відміну від п’ятниці, про яку я і хочу трішки розповісти.
О 6:45 ранку (!) нам потрібно було бути на стадіоні, підтримуючи акцію всеукраїнської руханки. Варто казати, що для такої мрійливої персони як я, котрій ранки – то є особливий ритуал, підйом о 5:00 був каторгою? Варто казати хто проспав і змушений був зібратись за 10 хвилин?
Вранішня руханка була значно крутішою, аніж я очікувала. І коли ще буде можливість побачити однокурсників з такими заспаними оченятами? 🙂
А завтра мене чекає відбір на секцію волейболу. Хвилююсь. В спорті я не те щоб нуль, а поовний нуляка! 🙂
Тримайте за мене віртуальні кулачки!

Вівторок. 13.09
Фуух, оце то день. Така осіння жара явно не для мене!
За вікном вже стемніло, небо набуло приємних відтінків, а я взялася за блог. До речі, пообіцяла собі і обіцяю вам писати в блозі лише правду. Не хочу ідеалізувати, гарні історії читайте ліпше в книжках:)
Блог виходитиме раз в тиждень, тому що я вирішила зробити його у форматі особистого щоденника. Надіюсь сподобається:)
День приніс багато і хорошого, і неприємного. З сумного те, що я не буду займатись волейболом, адже в команду набирали лише тих, хто раніше займався. Це, звісно, стало хорошою новиною для профі, але для таких як я – амбіційних, але невмілих – розчарування.
Тепер про хороше. Сьогодні як ніколи підняла настрій дівчина з академічної кав’ярні, яка намалювала мені на капучино сердечко. Завжди помічаю такі деталі, особливо якщо вони стосуються кавових напоїв. Багато хороших відгуків почула про свій перший блог! Була на сьомому небі від щастя – не дарма.
Ще одна цікавинка дня. Ми відвідали екскурсію по академії 🙂 “Нууудноо”, – можливо скаже хтось. А я заперечу! Ніколи досі не чула, щоб про історію та культуру розповідали з таким захопленням! Отож, любі абітурієнти, коли ви почуєте що вас після пар ще чекає екскурсія, не нийте як я, буде реально both цікаво та інформативно!

Середа. 14.09
У мене був насичений але хороший день. І хоч зараз, о 22:21 я страшенно виснажена, я дотримаюсь обіцянки і напишу черговий запис у публічному щоденнику.
Не буду (чи радше не хочу, вже вибачайте) описувати час пар, зовсім не маю сил:) Ліпше слухайте про психологічний тренінг.
Не буду брехати, хотіла “по-тихому” втекти, проте через добросовісного старосту я повернулась. І ні на секундочку не пожаліла. Плюйте на всіх, хто каже що це дурня. Це реально зближує.
Потім нас чекав відбір в КМЦ (культурно-мистецький центр) і я пішла на вокал. Співаю зоовсім трішечки, але мені не сказали, що я жахлива. І те радує! 🙂
І настав холодний-холодний вечір в напрочуд теплій-теплій компанії. Тут вже без деталей, просто скажу, що ціную такі вечори.
Спокійної ночі, зірки.