Як це кайфово просто лежати у ліжку та нічого не робити, ні за що не перейматися!:) Вже кінець. Я вже склала усі іспити та написала майже всі модулі, бо Іван Іванович (ви з ним познайомитесь, якщо будете вчитися на економіста) зробив невеличкий подарунок декільком студентам – поставив оцінку автоматом, тож завтра на останній його модуль мені вже йти не потрібно:) Також сьогодні ми склали модуль з етики – підготували прийом, зіграли наші ролі та гадаю, що справили гарне враження на Юлію Петрівну ( з цією жіночкою обов’язково всі познайомляться), хоч і хвилювалися неймовірно.
А завтра в мене потяг. Навіть і не віриться , що я нарешті їду додому. Я якось вже звикла до усього цього: до міста, до гуртожитка, до дівчат з кімнати та до академії. Певно буду сумувати. Як же без цього:) Але все рано чи пізно закінчується, і цей семестр теж закінчився, тож я можу з гордістю сказати, що я студент:) Адже я закрила сесію!
Так непомітно промайнули майже чотири місяці. Пам’ятаю, як я вперше побачила цю свою кімнату. Тоді я була настільки втомленою, що навіть думати ні про що не хотілося. Я просто заснула на найближчому ліжку. А вранці почала вже все роздивлятися. Якісь дивні чорно-білі малюнки на одній стіні, а на іншій безліч різноманітних роздруківок, якийсь великий чорний постер з байком. Кімната мені дуже не сподобалась. Пам’ятаю, як я цілий день провела за тим, що сиділа на стільці та читала усі ці популярні надписи на роздруківках. В той момент я хотіла втекти додому. Але все змінилося:) Я дізналася, що Валя малює ці дивні картинки, коли в неї депресія, а Віка не може всидіти на місці, вона енергійна та прямолінійна, Юля дуже спокійна та весела, а Яна відмінно знає декілька мов, хоч і навчається лише на другому курсі. А ще я пам’ятаю, як сестра зі своїм чоловіком проводжали мене на потяг. Тоді сонце сідало і було так гарно за вікном:) Здавалося,що природа теж зі мною прощається.
Завтра я їду і повернуся через місяць. Але я повернуся не на навчання, а додому, бо Острог та академія стали справжньою домівкою для мене. І я дуже рада, що нарешті це зрозуміла:)