Віденський бал вже відбувся, та ми на ньому не танцювали. За день до самого виступу приїхала Даша і сказала, що ми потребуємо ще репетицій. На її думку, нам не вдається передати настрій танцю та динаміку. Ми не маємо того діапазону рухів, який би вона хотіла бачити. І це дійсно засмутило. Виходить, що увесь той час, який ми витратили на репетиції, нічим не окупився. І дарма я шукала той костюм. Дуже шкода.
Віденський бал я так і не відвідала, та нічого. Попереду ще багато свят та можливостей. Даша сказала, що можливо ми будемо виступати на “Гальшці”. “Гальшка” – це нібито “Міс академія”. Повинно бути цікаво.
Та загалом, тиждень був дуже довгим. Навіть не можу описати словами, як важко висидіти підряд дві лекції вищої математики. Спина терпне, а очі нестерпно болять. Можливо це лише в мене?;) Але саме на цих двох парах я дуже сильно хочу спати.
Статистика вдається легше. Хоч ми й постійно багато пишемо, але викладач змушує нас думати і саме цим зацікавлює. Навіть і не уявляю, що буде чекати на нас на практичних.
Ще одна дуже приємна новина – це те, що ми (тобто наша група) скоро поїдемо до Львова на оперу. Академія організовує цю поїздку, і вона буде зарахована нам як практичні з музики. Це напевно найкраще, що буде очікувати на мене у цьому місяці.