“ВИТОКИ” 

“Що це взагалі таке?”- перша моя думка.

Щоб дізнатись про це, я перейшла за звичним посилання, де можна знайти відповіді майже на всі питання, ну, тобто на сайт ОА. Натиснула “Студенту”, перйшла далі і тралалала. “Витоки” – це літературний конкурс для стимулювання творчої молоді. Конкурс проводили у таких номінаціях: драматургія, поезія, фентезі, твори для дітей, проза.

Ну, собі й думаю, а чого б і мені не спробувати, тим паче, що ідея в мене була, як здавалось мені, грандіозна. Дотягнула написання твору майже до вказаного дедлайну.  Спочатку мала написати десь біля 100 сторінок А4, але через обмеження в часі, написала набагато менше. Скажемо так: десь  на нормальну новелку вистачило)

В останній день побігла роздрукувати і записати на диск свій витвір. Занесла і пішла зі спокійною душею на лекції.  З нетерпінням чекала початок грудня, щоб дізнатись, чи щось в мене вийшло. І тут вже наступило 10 грудня, то я вирішила піти спитати: “Що там?”. До  мене приєдналась дівчина, яка подавала твори у номінацію  “Поезія”. Прийшли на місце призначення, але дізнались, що ніхто з нас ніякого місця не зайняв. Надії в один момент просто розсипались. Ми йшли з того кабінету з опущеними головами, адже було прикро, дуже прикро. Кожен прокручував у голові якісь думки.  У мене було щось на кшталт цього: Усе мрія розвалилась. Хотіла стати письменником і почала розуміти, напевно, це не моє. На деякий час я зневірилась, але зараз починаю читати Уласа Самчука, може, з цим конкурсом хоч пощастить. Треба довести собі, що непогано все-таки пишу=)