Сьогодні до нас приїжджав Рівненський академічний український музично-драматичний  театр з виставою “Самотня леді”. Спочатку думала, що це буде суцільна банальна історія про кохання нещасливе або щось у цьому дусі,тому вирішила почитати що то за таке хоч приблизно. Написано мало, але відгуки хороші. Чого б і ні. 

Квиток на руках. Друзі і знайомі поруч. До вистави готова.

Світло погасло. У залі темно, чутно як перехопило подих у людей навколо, усі в передчутті чогось, чогось незвичайного. І ось вистава починається…

На сцені розставлені декорації. Уявіть собі на сцені стіл, а біля нього  диван за стилем, на дивані лялька. Також стоять ще крісла різні і стільці, а сидять на них ляльки. І коли світло ввімкнули, то ми побали усе це. Перша моя думка була: а може то люди? люди? Така схожість…

Дія починається тим, що молодий юнак починає дзвонити у двері квартири. Господиня. Олександра Борисівна –  дещо чудернацька жінка, відчинила двері. Зі слів хлопця стає зрозуміло, що він шукає квартиру для проживання. Олександра Борисівна запрошує Макара Логінова (як потім він представився) увійти.  Він з цікавістю почав оглядати квартиру, предмети декору, встигаючи при цьому розмовляти з господинею. Тітонька Шура почала випитувати про нього: звідки Ви? Нащо приїхали?  Макар спочатку, як на мене, відповідав дивно, така своєрідна говірка була, трошки, можливо, навіть різка. Але згодом стає зваженішою, юнак випускає нестандартні вислови і перевтілюється у якогось аристократа (ну манерами принаймні був схожий).  Квартирант вельми мило розповідає трішки божевільній жіночці, що приїхав сбди за славою, щоб засвітись по ящику. До речі, прийшов він у дім з чемоданом для зберігання скрипки і сумкою для речей.  Ну, то й не дивно, що Тьотя Шура і попросила, щоб той показав, на що здатен. Увесь зал був  в очікуванні того, що заграє скрипка, Макар витягне її з футляру.. але ні, так не сталось. Замість цього ми побачили степ. Хлопчина так вправно гарцював ногами, що всі ті, хто сидів просто з захватом почали спостерігати за його діями.  Дійсно, це було неймовірно класно.

 

Старенька жіночка розповідає, що також провела на сцені кращі свої роки і каже, що бачить світле майбутнє у парубкові.

Раптово з’являється племінниця господині – Віруня, яка одразу стає проти цього квартиранта, бо той здався їй неабияким грубіяном, який не може себе поводити. Віруня каже, що їй вже набридло ходити і забирати оголошення про те, що в їх квартиру потрібні квартиранти. З усіх сил вона намагається випроводити гостя, причому постійно каже Шурочці, що квартира має бути її за заповітом.

Трохи згодом і Віруня дізнається, що Макар – танцюрист, який приїхав за славою. Лише іронізує щодо його бажання стати відомим. Хлопцина знову починає танцювати. Весь зал починає шалено аплодувати. Віруня  дещо розгублена. Вона не очікувала, що цей брутальний чоловік здатен на щось пристойне.

Вирішивши усі побутові справи,  домовившись про ціну, тьотя Шура вирішує принести пляшку коньяку, який був подарований декілька десятків років тому її залицяльником. Під час цього хтось гукає хлопця знизу. Одразу стає все очевидно. Макар Логінов – злодюжка, який має прізвисько Артист. Він просто грабував самотніх бабусь, просто підливаюси їм у чай клофелін.  Насправді, як легко обдурити жіночок.

Макар уходить, але згодом знову вертається. Він починає каятись, казати, мовля він хотів стати підприємцем, але вліз у борги. Єдиний спосіб віддати їх – грабувати.  Тьотя Шура уходить до своєї кімнати. У кімнаті двоє: Віруня і Макар, видно, що між ними проскакує іскра. Шурочка виносе колечко і дарує його Макару, щоб той розгрібся зі своїми боргами. І знову просинається у Вірочці її жадібна натура, а вона лише дивиться з нездоланим бажанням забрати кільце.  Та Макар його все одно брати не хоче.

Щоб відсвяткувати цю подію примирення і зізнання починають пити чай. Артист підливає клофеліну, тому обидві господині засинають. Їх обуренню не було меж, коли вони не побачили Макара…

Вистава закінчується не так як ми звикли. Вимикається світло і всі у повній розгубленності. Що це взагалі?! Не звикли ми до таких хеппі ендів. І тут усі ті ляльки оживають. Починається знову танець, але у виконанні ляльок….

 

Зал сповнений оваціями за такий шикарний виступ…

Автор: Ширяєва Алісія,

Фото: Наталя Веляник.