Приємно знову сюди повернутись. Я справді дуже занедбала блог і мені соромно за це. Але у мене є виправдання: я вчилася й жила студентським життям.

Отож, я повернулася аби підсумувати свій перший рік в академії, і, можливо, допомогти комусь визначитися із університетом. Спершу скажу, що цей рік був водночас найпекельнішим і найкращим у моєму житті. Якщо порівняти між собою всі мої попередні блоги, то можна помітити, як змінювалася я, моє ставлення до ОА й моя грамотність. Я уже завершила свій перший, морально найважчий, курс, я пережила дві сесії, купу лекцій і практичних, зустрічей із відомими людьми, репетиції в театрі (до речі ми поставили дуже круту виставу про ОА, а наступного року плануємо поставити “Століття Якова”, тому чекаємо на новачків), декілька міні-істерик (   старослов’янська 🙁   ) , а ще написала й захистила свою першу курсову роботу. Окрім цього, я знайшла багато друзів, навчалася і спілкувалася із крутезними викладачами, і я справді можу сказати, що полюбила перший вищий на теренах східної Європи навчальний заклад, нині – Національний університет “Острозька академія”, 4-го рівня акредитації, автономний науково-дослідницький центр (і напевне там є ще якісь “титули”).

Я навчилася казати в Острозі із наголосом на “і”, я виправляю людей, коли вони кажуть віршІ і випАдок, я знаю, що на рахунок кладуть гроші, а ми маємо казати “щодо”, що при – це коли калина при дорозі, а у курсовій ми пишемо “під час виконання роботи”. А ще, я навчила Діму писати вірші із розміром, прищепила багатьом людям любов до міцних обіймів, регулярно вивчала нові слова французькою й англійською (дякую своїм сусідкам, що навчаються на РГМ), і, напевне, ще купу інших речей, які відразу не згадаєш.

Отож, якщо ви сумніваєтесь чи варто йти навчатися в академію, то я спробую коротко охарактеризувати перспективи й недоліки:

  1. Якщо ви любитель “халяви” – не йдіть в ОА.
  2. Якщо ви не прагнете здобути знань, а хочете лише відсидіти декілька років – не йдіть в ОА.
  3. Якщо ви не впевнені у собі, й не бажаєте змінюватися – не йдіть в ОА.

Але якщо ви наполегливий, креативний, бажаєте вчитися, активний, якщо ви мрієте й реалізовуєте, якщо ви хочете окрім папірця із надписом “Диплом” мати й щось у голові, якщо ви не боїтеся труднощів – то “Острозька академія” саме для вас.

Так, мої слова, можливо, дещо пафосні і, можливо, хтось подумає, що вони не щирі. Проте, це не так. Усі мої слова сповнені моїми справжніми емоціями. В письмовому вигляді справді важко передати всю гаму почуттів, але я спробувала.

Додам ще декілька слів: я люблю вас мої УТ-11, моя неймовірна група театру “Дивись”, наші шикарні викладачі, мій класнючий гуртожиток “Титанік”, мої любі сусідочки й решта дуже хороших людей, із якими я мала змогу познайомитися.

Цінність “Острозької академії” – це те, що ми сім’я: із власними недоліками, плітками, чварами, але й із власними традиціями, колоритом і любов’ю один до одного.

 

P. S. Я сподіваюсь, що ці фотографії зможуть передати хоч трішки тієї атмосфери, що панує в ОА.

https://www.facebook.com/profile.php?id=100006779025991

І мій фейсбук, якщо хтось раптом захоче в мене щось запитати. Але є сторінка для абітурієнтів у фейсбуці, вконтакті, й наші любі волонтери завжди готові вам допомогти.