Субота 5.11
*З недавніх пір почала частіше залишатися в Острозі на вихідні. Сама собі дивуюсь, але… *

Нас постійно оточують люди: одних ми називаємо хорошими знайомими, когось колегою, когось близькою подругою чи другом. За якимись (відомими лише нам самим) критеріями ми створюємо коло спілкування, допускаючи /підпускаючи до себе одних і відштовхуючи інших. І то є життя, то є цілком нормально.
Так, сьогодні я вкотре дозволю собі відійти від звичної теми “А цього тижня в академії… ” і просто з вами, зіроньки, поговорю.
Майбутнім абітурієнтам зараз предостатньо турбот: вибір предметів на ЗНО, репетитори, атестат. Останній рік в школі боляче штовхає в спину і підганяє рухатись. Проте не лише предмети грають важливу роль в студентському житті.
Мати поруч надійних людей – ось, що грітиме тебе, коли за вікном злива. Мати тих, хто буде сміятися з твоїх тупих жартиків, коли вони несмішні. Бути з тим, хто цінуватиме тебе за ТЕБЕ.
Так, можливо ви їдете сюди ВИКЛЮЧНО для того, щоб вчитися і здобувати освіту. Можливо у кожному ви бачите конкурента, який ось-ось забере ваше місце на бажаній посаді/місті/країні. Так, безумовно робите правильно, але тобі 17 лише раз, вірно?
Тому не губіть людей. Вірніше сказати, не губіть своїх, правильних людей. Бо “хороших” і (ніби здалеку) “надійних” – багато. А скільки тих, кого ти зможеш зараз чи через 10 років назвати своєю університецькою сім’єю?
Впродовж 4 і більше років у тебе є унікальна можливість складати пазл, підбираючи з кожною спробою все більш підходящі тобі моделі. А це буде складно. Бо тільки танцюючи на своїх граблях ми вчимося. Шляхом набивання гуль на лобі – метод болючий, але, чорт забирай, ефективний! Цей процес я називаю “пошуки свого”, бо своє, повірте, завжди поруч, та чи одразу ми це помічаємо?
Сказати вам яке моє улюблене слово, говорячи на цю тему? Слово “віддача”. Віддача від тебе і тобі. Обов’язково взаємна і одночасна. Бо де візьметься натхнення мати зв’язки будь-якого характеру, коли немає відповіді?
Кульмінація цього блогу: то про що все таки йде мова? Про нормальну комунікацію між однлкурсниками? Про дружбу? Про кохання? А відповідь на це дайте, зіроньки, собі самі. Все одно ми бачимо лише те, що нам болить..